Кодекс — це систематизований нормативно-правовий акт, що охоплює певну галузь права і регулює відносини в цій сфері. Кодекси покликані упорядковувати законодавство, усуваючи суперечності між окремими актами, та забезпечувати цілісність і логічність правового регулювання. Вони мають вищу юридичну силу в порівнянні з іншими нормативно-правовими актами тієї ж галузі, за винятком конституційних норм.
Основні характеристики кодексу:
Комплексність: Кодекс об'єднує норми, що регулюють широкий спектр питань певної галузі права. Наприклад, Цивільний кодекс регулює майнові та особисті немайнові відносини.
Системність: Структура кодексу логічно організована, що дозволяє чітко розуміти, які норми застосовуються в тих чи інших випадках. Розділи, глави, статті кодексу розташовані в певній послідовності, що забезпечує зручність користування.
Стабільність: Кодекси зазвичай мають тривалий термін дії. Вони не змінюються часто, на відміну від підзаконних актів, що забезпечує стабільність правового регулювання.
Узгодженість: Кодекси узгоджують між собою різні норми права, що забезпечує уникнення колізій у правовому регулюванні.
Законодавча основа: Кодекси приймаються законодавчим органом держави і мають силу закону.
Приклади добре відомих кодексів включають Цивільний кодекс, Кримінальний кодекс, Податковий кодекс, Сімейний кодекс тощо. Кожен з них регулює конкретну сферу суспільних відносин. Наприклад, Кримінальний кодекс визначає, які діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання за них передбачені.
Таким чином, кодекс є важливим інструментом правового регулювання, що забезпечує ефективність і узгодженість у правозастосуванні.