Поняття «правило» може мати кілька значень залежно від контексту його використання. У юридичному контексті, правило зазвичай означає норму поведінки, яка встановлюється державою або іншими авторитетними органами і є обов'язковою для виконання всіма членами суспільства.
Аналізуючи надані варіанти:
А) Неписаний закон, обов’язковий для виконання – це визначення близьке до поняття звичаєвого права, яке дійсно може включати в себе правила, але слід розуміти, що неписані правила часто мають меншу юридичну силу і чіткість у порівнянні з законами, зафіксованими в письмовій формі.
Б) Норма поведінки, ухвалений кимось спосіб або порядок дій, певне положення, у якому відображено взірець діяльності або поведінки людини – це визначення краще підходить до поняття правила в загальному значенні, яке може описувати будь-які рекомендації або вказівки, що регулюють поведінку людей у певному соціальному контексті.
В) Правило, вироблене суспільством чи групою людей у процесі суспільного життя і діяльності – це визначення описує соціальні норми, які формуються органічно у суспільстві і можуть не мати формального закріплення в законодавстві, але впливають на взаємодії між людьми.
Г) Загальнообов’язкова норма поведінки, встановлена державою – це визначення найбільш точно відповідає поняттю юридичного правила. Такі правила фіксуються у формі законів або підзаконних актів і мають загальнообов’язковий характер, тобто вони є обов'язковими для виконання всіма особами, що перебувають у юрисдикції цієї держави.
Таким чином, найкоректнішим варіантом, який найбільш точно відтворює поняття правила у юридичному контексті, буде варіант Г.