Порівняйте скорочений та неповний робочий час. Можна за такою таблчикою. № пор. Критерії Скорочений...

Скорочений робочий час та неповний робочий час - це два різні способи зменшення робочого часу працівника.

1. Кому надається:

   • Скорочений робочий час надається працівникам, які працюють повний робочий день, але зменшують кількість годин роботи на день або на тиждень.
   • Неповний робочий час надається працівникам, які працюють менше ніж повний робочий день, наприклад, на півставки або на певну кількість годин на тиждень.

2. Обов'язковість надання:

   • Скорочений робочий час може бути обов'язковим для працівників у певних умовах, наприклад, у випадках економічної необхідності або для збалансування робочого та особистого життя.
   • Неповний робочий час може бути добровільним, коли працівник сам обирає робочий графік згідно зі своїми потребами.

3. Ступінь зменшення робочого часу:

   • Скорочений робочий час зазвичай передбачає значне зменшення годин роботи, наприклад, з повного робочого дня до напівденного робочого дня.
   • Неповний робочий час може передбачати будь-яке зменшення годин роботи, від кількох годин на тиждень до повного робочого дня.

4. Порядок оплати:

   • Оплата за скорочений робочий час зазвичай проводиться пропорційно до зменшення робочих годин, з урахуванням базової зарплати.
   • Оплата за неповний робочий час може бути розрахована на основі реально відпрацьованих годин або за фіксованою ставкою за певний робочий графік.

Отже, скорочений робочий час і неповний робочий час мають свої відмінності у вимогах, обов'язках, ступені зменшення робочого часу та порядку оплати.

Звичайно, давайте порівняємо скорочений та неповний робочий час за запропонованими критеріями.

1. Кому надається:

   • Скорочений час: Скорочений робочий час зазвичай надається певним категоріям працівників, визначеним трудовим законодавством. До таких категорій можуть належати неповнолітні, особи з інвалідністю, жінки, що мають дітей до певного віку, а також працівники, які працюють у шкідливих або небезпечних умовах праці.

   • Неповний час: Неповний робочий час може бути встановлений для будь-якого працівника за його бажанням або за згодою між працівником і роботодавцем. Це не залежить від особливих категорій, і може бути актуальним для тих, хто поєднує роботу з навчанням, доглядом за дітьми або іншими обов'язками.

2. Обов'язковість надання:

   • Скорочений час: Роботодавець зобов'язаний надавати скорочений робочий час певним категоріям працівників відповідно до законодавства. Це є обов'язковою умовою, і роботодавець не може відмовити у його наданні, якщо працівник має на нього право.

   • Неповний час: Неповний робочий час надається за домовленістю між працівником і роботодавцем. Це не є обов'язковим, і може бути встановлено за взаємною згодою сторін. Роботодавець не зобов'язаний надавати неповний час, якщо це не передбачено колективним договором або іншими внутрішніми документами.

3. Ступінь зменшення робочого часу:

   • Скорочений час: Ступінь зменшення робочого часу для скороченого режиму зазвичай визначається законодавством і залежить від категорії працівника. Наприклад, для неповнолітніх працівників може бути встановлено 36-годинний робочий тиждень замість 40-годинного.

   • Неповний час: Ступінь зменшення робочого часу при неповному режимі визначається за згодою між роботодавцем і працівником. Це може бути будь-яка кількість годин, менша за норму, аж до часткової зайнятості, наприклад, півставки або працю на кілька днів на тиждень.

4. Порядок оплати:

   • Скорочений час: Оплата за скорочений робочий час здійснюється у повному розмірі, як за повний робочий час. Це означає, що працівник отримує повну заробітну плату, незважаючи на скорочену тривалість робочого часу.

   • Неповний час: Оплата за неповний робочий час здійснюється пропорційно відпрацьованому часу. Це означає, що працівник отримує заробітну плату, відповідну кількості відпрацьованих годин, тобто менше, ніж за повний робочий день або тиждень.

Таким чином, скорочений робочий час є обов'язковим для певних категорій працівників і не впливає на розмір їхньої заробітної плати, тоді як неповний робочий час є результатом домовленості між працівником і роботодавцем і зазвичай призводить до зменшення заробітної плати.