В Україні нормативно-правова система базується на принципі верховенства права, що передбачає ієрархію нормативних актів. На вершині цієї ієрархії знаходиться Конституція України, яка має найвищу юридичну силу.
Конституція України була прийнята 28 червня 1996 року і є основним законом держави. Вона визначає фундаментальні принципи, на яких базується політична, правова та економічна система країни, закріплює права і свободи людини та громадянина, а також встановлює структуру державної влади.
Основні характеристики Конституції, які надають їй вищу юридичну силу, включають:
Пряме застосування: Це означає, що Конституція може використовуватися безпосередньо в судових рішеннях, і всі інші нормативно-правові акти повинні відповідати їй.
Зміна та доповнення: Зміни до Конституції можуть вноситися лише в особливому порядку, що ускладнює процес її коригування та забезпечує стабільність конституційних норм. Для цього потрібна підтримка не менше ніж двох третин від конституційного складу Верховної Ради України.
Пріоритетність: У випадку суперечностей між Конституцією та іншими нормативними актами, пріоритет має Конституція. Жоден закон чи інший нормативний акт не може суперечити Конституції.
Контроль конституційності: Конституційний Суд України має повноваження перевіряти відповідність законів та інших правових актів Конституції. Якщо акт визнаний неконституційним, він втрачає свою юридичну силу.
Враховуючи ці особливості, Конституція України виконує роль основного закону, який забезпечує єдність і узгодженість всієї правової системи країни. Усі інші закони та підзаконні акти повинні відповідати Конституції і не можуть їй суперечити.