Крик новонародженої дитини науково називають "первинний крик" або "неонатальний крик". Це важлива реакція, яка має кілька біологічних та медичних значень.
Фізіологічне значення: Первинний крик стимулює легені дитини, допомагаючи їм перейти від утробного до самостійного дихання. Під час вагітності дитина отримує кисень через пуповину, але після народження вона повинна почати дихати самостійно, і крик допомагає розправити легені.
Оцінка здоров'я: Крик є важливим показником здоров'я новонародженого. Медичний персонал часто використовує шкалу Апгар, де крик є одним з критеріїв оцінки. Сильний, енергійний крик зазвичай свідчить про добрий стан здоров'я дитини.
Емоційне та соціальне значення: Крик також є першим способом комунікації дитини з навколишнім світом. Він сигналізує про її потреби, такі як голод, дискомфорт або потреба в контакті з матір'ю.
Адаптаційне значення: З еволюційної точки зору, крик новонародженого може мати адаптаційне значення, привертаючи увагу матері та інших дорослих, що забезпечує виживання дитини.
Таким чином, первинний крик є важливим етапом у процесі народження, який виконує кілька важливих функцій як для самої дитини, так і для її взаємодії з середовищем.