15- річна Ірина та 18-річний Микола одружилися. Через півроку у них народилася дитина. Але через рік після народження сина Микола загинув у авіакатастрофі. Ірину сповістили про те, що її дитину заберуть до дитячого будинку, бо вона ще неповнолітня і не здатна сама виховувати малу дитину. Чи має Ірина шанс залишити дитину з собою? У відповіді спиратися на с.156 Сімейного кодексу України.
В Україні питання, пов'язані з сімейними відносинами, регулюються Сімейним кодексом. У даній ситуації важливо звернутися до положень цього кодексу, зокрема до статті 156, яка регулює питання, пов’язані з правами та обов'язками неповнолітніх батьків.
Стаття 156 Сімейного кодексу України говорить про те, що неповнолітні батьки мають такі ж права та обов'язки щодо своїх дітей, як і повнолітні. Однак, якщо мова йде про неповнолітніх батьків, які не досягли 14 років, то вони не можуть самостійно здійснювати батьківські права. У випадку ж з Іриною, якій на момент народження дитини було 16 років, вона має право та обов'язок виховувати свою дитину, навіть будучи неповнолітньою.
Важливо також зазначити, що згідно з українським законодавством, особи, які уклали шлюб до досягнення повноліття, набувають повну цивільну дієздатність з моменту укладення шлюбу. Це означає, що Ірина, одружившись з Миколою, набула цієї дієздатності, незважаючи на свій вік.
Отже, з точки зору закону, Ірина має право залишити дитину з собою і виховувати її, оскільки вона набула повної цивільної дієздатності через шлюб. Дитячий будинок не має підстав для вилучення дитини на основі лише віку матері. Якщо виникають питання щодо її спроможності забезпечити належне виховання, соціальні служби можуть надати допомогу та підтримку, але це не є підставою для автоматичного вилучення дитини.
Ірині слід звернутися до органів опіки та піклування або до адвоката, щоб отримати детальну консультацію та захистити свої права як матері. Закони на її боці, і вона має всі шанси залишити дитину у себе.
Згідно ст. 156 Сімейного кодексу України, мати, яка не досягла 18-річного віку, може залишити дитину з собою, якщо вона забезпечить відповідні умови для виховання та розвитку дитини, а також якщо це відповідає інтересам самої дитини. Тому Ірина має шанс залишити дитину з собою, якщо вона зможе довести свою здатність та готовність виховувати дитину.
Згідно зі статтею 156 Сімейного кодексу України, мати, яка не досягла 18-річного віку, має право на виховання своєї дитини, якщо вона здатна відповідально виконувати батьківські обов'язки. Таким чином, Ірина має право звернутися до суду з проханням залишити дитину з собою, якщо вона може продемонструвати свою здатність виховувати та дбати про малюка. Суд може прийняти рішення про залишення дитини під опікою матері, якщо вважатиме, що це в інтересах самої дитини.
